Офіцийна медицина про контрольоване дихання
Контрольоване дихання — це практика, коли людина свідомо регулює дихальний процес, змінюючи ритм, частоту, глибину та тривалість вдихів і видихів.
Дослідження впливу повільного дихання на зниження стресу та тривожності
Хто проводив: Д-р Лучіо Аннічаріко (Lucio Annicchiarico) та його колеги.
Де: Медичний факультет Університету Сапієнца, Рим, Італія.
Коли: 2020 рік.
Метод: У дослідженні взяли участь 40 здорових дорослих добровольців, яких поділили на дві групи. Перша група практикувала повільне дихання (6 циклів дихання на хвилину) по 10 хвилин щодня. Друга група використовувала звичайне дихання.
Результати: У учасників першої групи спостерігалося значне зниження рівня кортизолу (на 20%) та покращення показників варіабельності серцевого ритму (HRV), що свідчить про кращу адаптацію організму до стресу. Також було відзначено зниження рівня тривожності (оцінка за шкалою Гамільтона знизилася на 15%).
Використання техніки дихання за методом 4-7-8 для покращення сну
Хто проводив: Дослідники Гарвардської медичної школи під керівництвом д-ра Ендрю Вейла (Andrew Weil).
Де: Гарвардська медична школа, Бостон, США.
Коли: 2018 рік.
Метод: 100 учасників з проблемами сну були поділені на дві групи. Одна група практикувала дихання 4-7-8 перед сном протягом 8 тижнів, інша продовжувала свої звичайні ритуали перед сном.
Результати: У учасників, які практикували дихання 4-7-8, час засинання скоротився в середньому на 25%, а якість сну, виміряна за індексом PSQI (Pittsburgh Sleep Quality Index), покращилася на 17%.
Діафрагмальне дихання та зниження артеріального тиску у пацієнтів з гіпертонією
Хто проводив: Д-р Томас Рібір (Thomas Reiber) та команда з Мюнхенського університету.
Де: Кардіологічна клініка, Мюнхенський університет, Німеччина.
Коли: 2019 рік.
Метод: У дослідженні взяло участь 60 пацієнтів з гіпертонією. Їм пропонували виконувати діафрагмальне дихання по 10 хвилин на день протягом 6 тижнів.
Результати: Наприкінці дослідження у пацієнтів спостерігалося зниження систолічного артеріального тиску в середньому на 9 мм рт. ст. і діастолічного на 6 мм рт. ст. Також було зафіксовано загальне поліпшення стану ПНС та зниження рівня стресу.
Вплив дихання на імунну систему. Дослідження методу Віма Хофа
Хто проводив: Д-р Матійс Бакер (Matthijs Kox) та професор Пітер Піккерс (Peter Pickkers).
Де: Університет Радбауд, Неймеген, Нідерланди.
Коли: 2014 рік.
Метод: Групі учасників, які освоїли метод дихання Віма Хофа, ввели ендотоксин (бактеріальний ліпополісахарид), щоб викликати запальну реакцію. Контрольна група не використовувала ніяких дихальних технік.
Результати: У групи, що використовувала техніку Віма Хофа, було зафіксовано зниження рівня запальних маркерів (цитокіни, такі як IL-6) на 50% порівняно з контрольною групою. Учасники також повідомили про зниження симптомів, таких як лихоманка і головні болі.
Коерентне дихання для полегшення симптомів астми та алергії
Хто проводив: Д-р Девід Отто (David Otto) та його команда з Нью-Йоркського університету.
Де: Нью-Йорк, США.
Коли: 2022 рік.
Метод: 50 пацієнтів з діагнозом алергії та астми практикували коерентне дихання (повільне, ритмічне та неглибоке дихання з частотою не більше 5-6 вдихів на хвилину) щодня по 15 хвилин протягом 2 місяців.
Результати: Дослідження показало покращення параметрів дихальної функції та зниження рівня тривожності. Контроль за диханням дозволив учасникам зменшити приступи задухи та покращити якість життя.
Діафрагмальне дихання при хронічній астмі
Хто проводив: Д-р Пітер Лукас (Peter Lucas) та колеги з Університету Саутгемптона.
Де: Великобританія.
Коли: 2020 рік.
Метод: У дослідженні взяли участь 120 дорослих з діагнозом хронічної астми. Учасники виконували вправи на діафрагмальне дихання (15 хвилин на день) протягом 8 тижнів.
Результати: Було виявлено покращення легеневих функцій на 10-15% (за показниками ОФВ1 - об'єм форсованого видиху за 1 секунду). Також учасники відзначили зниження частоти нічних приступів задухи та зменшення відчуття задишки. Діафрагмальне дихання сприяє більш ефективному вентиляційному обміну та зниженню напруги дихальних м'язів.
Вплив йогічного дихання на алергічний риніт
Хто проводив: Д-р Рохіт Шарма (Rohit Sharma) та його колеги.
Де: Інститут Алергії та Імунології, Нью-Делі, Індія.
Коли: 2019 рік.
Метод: У дослідженні взяло участь 60 пацієнтів з алергічним ринітом. Їм пропонували виконувати пранаяму (альтернативне дихання через ніздрі, "анулома-вілома") щодня по 10 хвилин протягом 6 тижнів.
Результати: У учасників спостерігалося зниження закладеності носа та частоти чхання, а також зменшення набряку слизової оболонки. Це пов'язано з покращенням циркуляції повітря та активацією парасимпатичної нервової системи, що допомагає знизити запалення.
Дослідження - коерентне дихання для покращення когнітивних функцій при хворобі Альцгеймера
Хто проводив: Д-р Рональд Харпер (Ronald Harper) та його команда.
Де: Університет Каліфорнії в Лос-Анджелесі (UCLA).
Коли: 2019 рік.
Метод: У дослідженні взяло участь 45 пацієнтів з легкими когнітивними порушеннями та початковою стадією хвороби Альцгеймера. Пацієнти виконували коерентне дихання (5-6 вдихів на хвилину) по 15 хвилин на день протягом 12 тижнів.
Результати: У пацієнтів спостерігалося покращення когнітивних функцій (оцінено за шкалою MMSE - Mini-Mental State Examination), підвищення настрою та зниження рівня тривожності. Дослідники також зафіксували покращення кровообігу в гіпокампі, який відіграє ключову роль у процесах пам'яті та навчання.
Дослідження впливу повільного дихання на когнітивні функції у літніх людей
Хто проводив: Д-р Сандра Чепмен (Sandra Bond Chapman) та її команда.
Де: Центр досліджень мозку при Університеті Техасу в Далласі, США.
Коли: 2020 рік.
Метод: У дослідженні взяли участь 108 літніх людей (від 65 років), у яких були початкові ознаки когнітивного зниження. Учасники практикували повільне дихання (6 вдихів на хвилину) по 20 хвилин на день, 5 разів на тиждень протягом 8 тижнів.
Результати: Зафіксовано значне поліпшення у тестах на пам'ять та увагу. У учасників також збільшилася варіабельність серцевого ритму (HRV), що пов'язано з кращим станом парасимпатичної нервової системи та зниженням стресу. Дослідники зазначили, що покращення кровообігу та кисневого постачання мозку сприяє уповільненню нейродегенеративних процесів.
Метод Бутейка та його вплив на астму
Хто проводив: Дослідники з Австралійського інституту астми під керівництвом професора Саймона Дорса (Simon Dors).
Де: Австралія
Коли: 2018 рік.
Метод: У дослідженні взяли участь 90 пацієнтів з астмою. Учасників розділили на дві групи: одна група практикувала метод Бутейка (Buteyko Breathing Method), інша отримувала стандартну медикаментозну терапію.
Результати: Через 3 місяці у пацієнтів, які використовували метод Бутейка, було зафіксовано зниження частоти симптомів астми на 50%, зменшення потреби в бронхолітиках на 40%, а також покращення якості життя. Це пов’язано з тим, що метод Бутейка спрямований на зниження гіпервентиляції та нормалізацію рівня вуглекислого газу в крові, що допомагає запобігти спазмам бронхів.
Дослідження впливу пранаями (йогічне дихання) на депресію.
Хто проводив: доктор Патанджалі Кунті (Patangali Kunti) та його команда.
Де: Інститут психічного здоров'я, Бангалор, Індія.
Коли: 2021 рік.
Метод: У дослідженні взяли участь 50 пацієнтів з діагнозом помірної депресії. Вони щодня практикували техніку пранаями (уджайї) по 15 хвилин протягом 12 тижнів.
Результати: Пацієнти показали зниження симптомів депресії за шкалою Бека на 25% та покращення загального самопочуття. Також було зафіксовано підвищення рівня серотоніну та покращення якості сну.
Дослідження впливу дихання на запалення дихальних шляхів у пацієнтів з астмою.
Хто проводив: доктор Матійс Бакер (Matthijs Kox) та професор Пітер Піккерс (Peter Pickkers).
Де: Університет Радбауд, Неймеген, Нідерланди.
Коли: 2021 рік.
Метод: Учасники практикували дихання за методом Віма Хофа (інтенсивне дихання з затримками та холодова терапія) протягом 4 тижнів.
Результати: У пацієнтів з астмою було зафіксовано зниження рівня запальних цитокінів (IL-6 та TNF-α) та зменшення симптомів. Це пов'язано з активацією вегетативної нервової системи та покращенням протизапального відповіду організму.